APPOINTIVE

appointive
[əʹpɔıntıv] a преим. амер.
1) занимаемый по назначению, невыборный
~ office - невыборный пост; пост, занимаемый по назначению
2) дающий право назначать (на государственной службе)
~ powers - право назначения


Смотреть больше слов в «Новом большом англо-русском словаре»

APPOINTMENT →← APPOINTEE

Смотреть что такое APPOINTIVE в других словарях:

APPOINTIVE

[ə`pɔɪntɪv]замещаемый по назначению, зависимый от назначения

APPOINTIVE

[əʹpɔıntıv] a преим. амер.1) занимаемый по назначению, невыборныйappointive office - невыборный пост; пост, занимаемый по назначению2) дающий право наз... смотреть

APPOINTIVE

{əʹpɔıntıv} a преим. амер. 1) занимаемый по назначению, невыборный ~ office - невыборный пост; пост, занимаемый по назначению 2) дающий право назнач... смотреть

APPOINTIVE

який заміщується за призначенням (а не за результатами виборів); який призначається (на посаду) - appointive careerman- appointive method- appointive ... смотреть

APPOINTIVE

який заміщується за призначенням (а не за результатами виборів); який призначається (на посаду) appointive careermanappointive methodappointive officeappointive officialappointive powerappointive servantappointive serviceappointive system... смотреть

APPOINTIVE

adjамер. що заміщається за призначенням, а не в результаті виборів (про посаду)

APPOINTIVE

appointive [əˊpɔɪntɪv] a амер. замеща́емый по назначе́нию, а не по вы́борам (о должности)

APPOINTIVE

замещаемый по назначению, назначаемый* * *назначаемый

APPOINTIVE

adj який займається за посадою; невиборний- ~ office невиборна посада; посада, на яку призначають

APPOINTIVE

adj амер. що заміщається за призначенням (а не в результаті виборів) (про посаду).

APPOINTIVE

прил.; амер. замещаемый по назначению, зависимый от назначения

APPOINTIVE

замещаемый по назначению, а не по выборам (о должности)

APPOINTIVE

(a) занимаемый по назначению; невыборный

APPOINTIVE

adj. замещаемый по назначению

APPOINTIVE

(n) дающий право назначать

APPOINTIVE CAREERMAN

професійний чиновник, який призначається

APPOINTIVE CAREERMAN

професійний чиновник, який призначається

APPOINTIVE CAREERMAN

назначаемый профессиональный чиновник

APPOINTIVE METHOD

система призначення на посаду (суддів тощо)

APPOINTIVE METHOD

система призначення на посаду (суддів тощо)

APPOINTIVE OFFICE

посада, на яку робиться призначення; невиборна посада

APPOINTIVE OFFICE

посада, на яку робиться призначення; невиборна посада

APPOINTIVE OFFICE

должность, замещаемая по назначению

APPOINTIVE OFFICE

должность, замещаемая по назначению

APPOINTIVE OFFICE

должность, замещаемая по назначению

APPOINTIVE OFFICE

см. appointed office

APPOINTIVE OFFICIAL

посадова особа, яка призначається

APPOINTIVE OFFICIAL

посадова особа, яка призначається

APPOINTIVE OFFICIAL

назначаемое должностное лицо

APPOINTIVE POWER

право призначати на посаду

APPOINTIVE POWER

право призначати на посаду

APPOINTIVE POWER

см. appointing power

APPOINTIVE POWER

право производить назначения

APPOINTIVE SERVANT

службовець за призначенням

APPOINTIVE SERVANT

службовець за призначенням

APPOINTIVE SERVANT

служащий по назначению

APPOINTIVE SERVICE

служба за призначенням

APPOINTIVE SERVICE

служба по назначению

APPOINTIVE SYSTEM

система призначення на посаду (суддів тощо)

APPOINTIVE SYSTEM

система призначення на посаду (суддів тощо)

T: 132