Смотреть больше слов в «Новом большом англо-русском словаре»
[rɪ`pjuːdɪeɪt]отрекатьсяотказываться иметь дело с кем-либоотказываться признатьотказываться от уплаты долга, от обязательстваразводиться по односторонн... смотреть
repudiate: translation repudiate re‧pu‧di‧ate [rɪˈpjuːdieɪt] verb [transitive] LAW to state that a contract, agreement, sale etc is no... смотреть
repudiate: translationSynonyms and related words:abandon, abjure, abrogate, apostatize, assert the contrary, back down, back out, backwater, ban, bar, ... смотреть
[rıʹpju:dıeıt] v1. отрекатьсяto repudiate the authorship of a book - отрекаться /отказываться/ от авторстваto repudiate one's former friends - отречься... смотреть
{rıʹpju:dıeıt} v 1. отрекаться to ~ the authorship of a book - отрекаться /отказываться/ от авторства to ~ one's former friends - отречься от (своих... смотреть
гл. 1) отвергать, отказываться а) отрекаться (от кого-л., чего-л.) to repudiate one's father — отрекаться от собственного отца to repudiate the property — отрекаться от собственности б) отказываться иметь дело с кем-л. Not only did the whole repudiate the physician, but also those who were sick. — Не просто все отказались от услуг врача, но даже те, кто был болен. в) отказываться признать (что-л.) to repudiate the imputation — отказаться признать обвинение г) отказываться от уплаты долга, от обязательства The state has repudiated its debts. — Государство отказалось выплачивать долг. • Syn: reject 2., renounce 1., resign I, disown, decline 2. 2) разводиться по одностороннему заявлению (обыкн. мужа) The pope forced her husband to repudiate her. — Священник заставил ее мужа развестись с ней. Syn: divorce I 2.... смотреть
repudiate [rɪˊpju:dɪeɪt] v 1) отрека́ться от (чего-л.) 2) отверга́ть, не признава́ть (теорию и т.п.) 3) отка́зываться призна́ть (что-л.) или подчини́т... смотреть
відкидати, не схвалювати, не приймати, заперечувати, відмовлятися; зрікатися; скасовувати, анулювати, порушувати, розривати (угоду тощо); давати розлуч... смотреть
v 1. відмовлятися від чогось; відхиляти; зрікатися 2. відмовлятись від сплати боргу, анулювати борги (особл. державні) - to ~ an accusation відхиляти звинувачення - to ~ an agreement відхиляти домовленість, відмовлятися виконувати домовленість - to ~ a doctrine відхиляти/ відкидати доктрину - to ~ one's statement відмовлятись від своєї заяви - to ~ one's vote відмовлятись від поданого раніше голосу... смотреть
отказываться; отвергать; аннулировать; расторгатьto repudiate a charge — отвергать обвинение;to repudiate liability — отказываться от ответственности, ... смотреть
відкидати, не схвалювати, не приймати, заперечувати, відмовлятися; зрікатися; скасовувати, анулювати, порушувати, розривати (угоду тощо); давати розлучення (дружині); розлучуватися за односторонньою заявою; відмовлятися визнавати; відмовлятися від зобов'язання (або сплати боргу); відмовлятися підкорятися repudiate a chargerepudiate a contractrepudiate allegiancerepudiate liability... смотреть
v 1) зрікатися (чогось); to ~ one's former friends зрікатися своїх старих друзів; 2) відхиляти, не приймати; to ~ smb.'s gift не прийняти чийогось подарунка; 3) відкидати; не визнавати (чогось); відмовлятися (від чогось); to ~ one's statement відмовлятися від своєї заяви; 4) відмовлятися від сплати боргу; анулювати борги (державні); 5) розлучатися з дружиною.... смотреть
1) аннулировать; не признавать, отказываться (напр. от уплаты долга)2) разводиться по одностороннему заявлению- repudiate a claim
v1) зрікатися чогось, відкидати2) відмовлятися від сплати боргу, від зобов'язання3) відмовлятися визнати або підкоритися (владі)4) розлучитися (з дружи... смотреть
repudiate: translation verb Repudiate is used with these nouns as the object: ↑contract, ↑treaty
v. отрекаться, отказываться, отвергать, не признавать, отказываться признать, отказываться от уплаты долга, отказываться от обязательства, отказываться подчиниться, отказываться от ребенка, давать развод жене... смотреть
repudiate: übersetzung repudiate v nicht anerkennen, zurückweisen
отрекаться от (чего-л.) отвергать, не признавать (теорию и т. п.) отказываться признать (что-л.) или подчиниться (чему-л.) дать развод жене отказываться от уплаты долга, от обязательства... смотреть
(v) аннулировать; аннулировать долги; отвергать; отвергнуть; отказываться от уплаты долга; отрекаться; отречься; разводиться по одностороннему заявлению... смотреть
• Disavow • Refuse to acknowledge
дезавуировать
(0) не признавать; не принимать
відкидати, відхиляти
дезавуировать
відкидати обвинувачення
відкидати обвинувачення
Отказываться от оплаты обязательства
repudiate a contract: übersetzung repudiate v a contract ≈ die Absicht kundgeben, einen Vertrag nicht zu erfüllen
розривати контракт (угоду)
розривати контракт (угоду)
отказываться от уплаты долга
отказываться от уплаты долга
порушувати вірність
порушувати вірність
аннулировать контракт, расторгнуть соглашение
аннулировать контракт, расторгнуть соглашение
/vt/ расторгать ... договор
/vt/ аннулировать ... долг
відмовлятися від відповідальності; заперечувати відповідальність
відмовлятися від відповідальності; заперечувати відповідальність